Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшануємо пам'ять Шевченка.
Кожної весни на початку березня в нашій країні вшановують пам'ять Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.
Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ?
Дійсно, важко уявити, коли Шевченко був потрібний: чи у ті далекі часи, чи сьогодні, коли Україна палає у вогні.
В нашій школі ми вже вкотре низько схиляємо голови перед невмирущою пам’яттю нашого великого Пророка Т. Г. Шевченка.
Вчитель української мови та літератури Блаватна В.О. провела з учнями школи літературно-музичний захід «Тарасове безталання».
Захід, який був приурочений Великому Кобзарю, не залишив байдужим нікого.
|